Методичні рекомендації Навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти Вінницької області
Додаток
до листа Департаменту гуманітарної
політики облдержадміністрації
від 07.03.2023 № 01.01.1-1109
Методичні рекомендації
Навчально-методичного центру
психологічної служби системи освіти Вінницької області
Діяльність психологічної служби закладу освіти
в умовах воєнного стану з питань запобігання потрапляння
учнівської молоді до деструктивних молодіжних субкультур
У сьогоднішніх реаліях, коли освітній процес відбувається в умовах війни, з супутніми їй загрозами, небезпеками і стресовими подіями, дистанційним навчанням з поля зору батьків та педагогів «випали» підлітки, які через специфіку свого віку, психологічних особливостей та інших факторів схильні долучатися до різноманітних молодіжних субкультур – тобто будь-яких об'єднань молоді, що мають власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності.
З 25 лютого 2023 року в Україні у молодіжному середовищі набуває поширення нова деструктивна російська субкультура прибічників аніме та комп’ютерних ігор «ЧВК Редан». А в протистояння руху «Редан» створюються групи «Антиредан», до яких підключився неформальний підлітковий рух «Офніки», учасники якого не визнають рух «Редан» та вступають з ним у фізичне протистояння.
За даними правоохоронних органів рух «Редан» активно використовується російськими спецслужбами в якості моделі для організації масових заворушень та дестабілізації суспільної ситуації в Україні. З метою популяризації руху створюється підконтрольні Телеграм-канали з прив’язкою до обласних центрів. Активно використовується соціальна мережа «Тік Ток» для розповсюдження відповідних відео матеріалів.
Частину ЧВК представники субкультури додали до своєї назви без будь-якої мети і не мають жодного відношення до військових формувань. Джерелом появи руху є японський аніме-серіал Hunter x Hunter, що розповідає про бандитське угрупування під назвою Геней Редан, або «Примарна трупа», або «Павук».
Підлітки, що зараховують себе до «Редану» носять чорні футболки та светри із зображенням павука з цифрою 4. Також всі вони, як правило, носять довге волосся. Деякі підлітки набивають собі татуювання із зображенням павука.
За даними Нацполіції, штучне поширення субкультури «ЧВК Редан» є спробою російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію з залученням до протиправної діяльності підлітків для дестабілізації ситуації всередині країни.
Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, охоплює усі сфери шкільного життя і ґрунтується на цінностях. Але заклади не можуть охопити своїм впливом все життя молодої людини. Здоровий психологічний клімат у родині, різноманітні варіанти дозвілля мають стати імунітетом від небезпечного спілкування та участі в нездорових і деструктивних молодіжних рухах.
Важливо пам’ятати те, що адаптована до соціального оточення дитина вибирає соціально схвалювану групу однолітків для самореалізації, а дезадаптовані підлітки – асоціальну.
Мотивом такого вибору може слугувати бажання спільно провести вільний час, адже дуже довго не було такої можливості, а були, в основному, зустрічі онлайн; недостатній контроль з боку батьків; нагода зустрітися з тими, хто тебе розуміє та отримати незвичайні переживання й емоції.
Саме тому, вкрай важливо:
- привернути увагу педагогів до цієї проблеми, надавши інформацію про неї;
- проведення фахівцями психологічної служби просвітницько-інформаційної та профілактичної діяльності щодо поширення психологічних знань, інформування з питань молодіжних субкультур;
- надання практичних рекомендацій та інструментів, які мають допомогти педагогам та батькам у спілкуванні з дітьми, в розмовах на відверті та непрості теми, таки як цінність людського життя, самовираження, входження в доросле життя, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми.
З метою профілактики потрапляння дітей до тенет деструктивних субкультур, запобігання залученню підлітків до так званих флешмобів, рекомендуємо активізувати діяльність педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів в напрямках:
- Створення позитивної альтернативи для учнівської молоді: надання можливості займатися конструктивними та цікавими заняттями, відчувати приналежність до позитивної спільноти.
- Просвітницької та інформаційної роботи: здобувачі освіти повинні знати про наслідки вступу до шкідливих субкультур та про альтернативні шляхи вираження своєї індивідуальності. Цьому сприятимуть різноманітні інформаційні кампанії, лекції, тренінги та інші заходи, які допоможуть учнівській молоді зрозуміти наслідки своїх дій та навчитися здорового способу життя.
- Підтримки батьків та опікунів щодо уважного ставлення до своїх дітей та вчасного реагування на їхні зміни у поведінці, допомоги своїм дітям знайти позитивну приналежність до спільноти, розвинути їхні інтереси та хобі, сприяти їх професійному та особистісному розвитку, що, в свою чергу, допоможе дітям знайти своє місце у житті та в суспільстві.
- Допомоги у розвитку самосвідомості учнів для зрозуміння, які цінності, ідеї та переконання є важливими для них, які є головними в їхньому житті та як вони можуть досягти своїх цілей без того, щоб вступати до шкідливих субкультур.
- Підтримки соціальних програм та послуг, що забезпечуються суспільством, таких як доступ до культурних та спортивних заходів, можливість отримати якісну освіту та розвиватися професійно, отримати допомогу в складних життєвих ситуаціях тощо.
Для практичних психологів закладів освіти також варто зосередити увагу на особливості, яка найчастіше спостерігається у підлітків в пубертатному періоді – акцентуаціях характеру, найчастіше негативних, які стають проблемою в спілкуванні з оточуючими, змінюють локус контролю дітей, провокують протестні поведінкові реакції та формують девіантну поведінку.
Здійснюючі діагностичний напрямок діяльності, працівникам психологічної служби варто використовувати валідні психологічні методики:
- багатофакторний опитувальник особистості Р.Б. Кеттелла (16PF-опитувальник),
- вивчення акцентуації характеру у підлітків за методикою Леонгарда-Шмішека,
- опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків, модифікований С.І. Подмазіним (МПДО),
- дослідження рівня суб’єктивного контролю (Є.Бажин, Є.Голинкін, А.Еткін),
- методика визначення труднощів у встановленні контактів В.Бойка,
- тест «Визначення схильності до девіантної поведінки» (А. Орел),
- визначення показників та форм агресії за методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація О. Осницького);
- методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса - Р. Даймонда тощо.
«Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби : [метод. рек.] / авт.-упор.: В. М. Горленко, В. Д. Острова, Н. В. Сосновенко, І. І. Ткачук ; за заг. ред. В. Г. Панка. – Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. – 106 с. Ресурс доступу: https://drive.google.com/file/d/17yN9zawuGlGmzsNdIF6iDmlw5KpGArZ2/view
Для здійснення просвітницької роботи з батьками рекомендуємо використовувати інформаційно-методичні матеріали Мирошниченко Т.І., Руда О.В., Румак О.М. «Творимо разом світ, безпечний для дитини»: Програма та зміст тренінгових занять для батьків. Ресурс доступу: https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/Posibnyk_parent.pdf
Для батьків учнів 7-го класу варто обрати тематику тренінгових занять: «Батьки і діти. Внутрішній світ підлітка», «Права дитини. Безпечний інтернет. Дозвілля». Для 8-го класу – «Самооцінка підлітка та роль батьків у її формуванні», Підліток у безпечному світі». У 9-му класі – «Життєві цінності», «Супровід підлітка у професійному просторі», «Як будувати стосунки з іншими». Для батьків учнів 10-11-х класів корисною буде тематика тренінгових занять: «Дитина – творець своєї долі», Формування безпечної поведінки підлітка».
Водночас необхідно надати педагогам та батькам практичні інструменти, які мають допомогти в роботі з учнями, в розмовах з дітьми на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми.
Здійснюючі профілактичний напрямок діяльності, працівники психологічної служби можуть використовувати методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення», що підготовлені колективом авторів, як результат ефективної співпраці Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи з громадською організацією «Ла Страда–Україна» та Дитячим Фондом ООН ЮНІСЕФ, до якої долучилася Національна поліція України, зокрема шкільні офіцери поліції та Департамент боротьби з кіберзлочинністю. Ресурс доступу: https://la-strada.org.ua/download/nebezpechni-kvesty-dlya-ditej-profilaktyka-zaluchennya-metodychni-rekomendatsiyi
З метою організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році звертаємо увагу на активне впровадження рекомендацій, викладених у листі Міністерства освіти і науки України від 02.08.2022 №1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році» щодо:
• забезпечення закладів освіти практичними психологами, соціальними педагогами;
• забезпечення фахівців психологічної служби закладів освіти, інформаційно-комунікаційними технологіями, підключенням до мережі Інтернет;
• здійснення психологічної підтримки здобувачів освіти з числа внутрішньо переміщених осіб;
• запровадження на сайтах закладів освіти сторінки «Кабінет психолога/соціального педагога» та онлайн-консультування;
• посилення профілактичних заходів у закладах освіти щодо неприпустимості вживання алкоголю та психоактивних, наркотичних речовин підлітками;
• посилення профілактичної роботи з подолання правопорушень, злочинності серед неповнолітніх;
• забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення безпечне освітнього середовища (запобігання насильству в закладі освіти, домашньому насильству, торгівлі людьми тощо).
Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-diyalnosti-psihologichnoyi-sluzhbi-u-sistemi-osviti-v-20222023-navchalnomu-roci
