Освітня програма на 2025-2026 навчальний рік

Дата: 02.09.2025 12:33

Кількість переглядів: 3604

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Ліцею с. Уладівка Іванівської сільської ради

на 2025 – 2026 навчальний рік

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» комунальний заклад «Ліцей с. Уладівка Іванівської сільської ради Вінницької області», як суб’єкт освітньої діяльності, реалізує автономію, що означає право на самоврядування, яке полягає в самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма Ліцею с. Уладівка є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»). Основою для розроблення освітньої програми є Державні стандарти освіти відповідного рівня. Освітня програма містить:

✔структуру програми;

✔загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми галузями, циклами та роками навчання;

✔навчальні плани Ліцею с. Уладівка з визначеним переліком предметів та інтегрованих курсів й закріпленим за цими предметами/інтегрованими курсами тижневим навчальним навантаженням для кожного року навчання;

✔вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

✔перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

 ✔очікувані результати навчання учнів;

✔перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом ;

✔рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

✔опис інструментарію оцінювання.

Термін реалізації: 2025/2026 навчальний рік

Структура програми:

Розділ 1. Пояснювальна записка

Розділ 2. Освітня програма початкової освіти

Розділ 3. Освітня програма базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи)

Розділ 4. Освітня програма базової середньої освіти ІІ ступеня повної загальної середньої освіти (9-ті класи)

Розділ 5. Освітня програма повної середньої освіти ІІІ ступеня (10-11-ті класи)

РОЗДІЛ 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. 1. Призначення Ліцею с.Уладівка та засоби його реалізації

Комунальний заклад «Ліцей с. Уладівка Іванівської сільської ради Вінницької області»,  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», власним Статутом, іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти. Призначення Ліцею с.Уладівка полягає в наданні якісної повної загальної освіти здобувачам освіти, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Організація здобуття освіти в Ліцеї здійснюється за формами, визначеними законодавством України та статутом ліцею: інституційна (очна (денна), дистанційна), індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат). Згідно Статуту Ліцею с. Уладівка здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

 І рівень – початкова освіта, яка здобувається протягом чотирьох років та організовується за циклами:

 - перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

 - другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

ІІ рівень – базова середня освіта, яка здобувається протягом п’яти років  та організовується за циклами:

- перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);

- другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

ІІІ рівень – повна загальна середня освіта (універсальна), яка здобувається протягом двох років.

 Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

 Відповідно до Закону України «Про освіту» метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

 Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм. Метою комунального закладу Ліцею с. Уладівка є надання якісної сучасної освіти шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави в період воєнного стану та післявоєнної відбудови.

Цінності Ліцею с. Уладівка:

✔ Безпека та комфорт учнів.

✔ Здоров’я.

✔ Рівність.

✔ Довіра.

✔ Відповідальність.

✔ Верховенство права.

✔ Ефективна взаємодія.

✔ Командність.

       Пріоритетні напрямки роботи Ліцею  у 2025/2026 навчальному році:

   - організація безпекових умов підготовки закладу освіти до початку 20242025      навчального року в умовах воєнного стану;

- організація гнучкого і персоналізованого навчання в умовах воєнного стану; - зміна ролі вчителя і парадигми наставництва в умовах воєнного стану;

- забезпечення якості освіти надання освітніх послуг в умовах воєнного стану; - забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці в ЗО в умовах воєнного стану;

- інформаційна відкритість та доступність закладу освіти в умовах воєнного стану;

 - запровадження принципу педагогіки партнерства;

- продовження формування в учнів ключових компетентностей, необхідних сучасній людині для успішної життєдіяльності.  

     Освітній процес в Ліцеї є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»). Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»). Освітня діяльність згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та здобувачів освти на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні; Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності здобувачів освіти, як ключові, загальнопредметні і предметні.

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію. Викладацька діяльність педагогів Ліцею  спрямована на формування знань, компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційновольових та фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстерклас, вебінар тощо) й проводиться педагогічним працівником на основі відповідного трудового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У Ліцеї створені та функціонують: психологічна  служба, методичні комісії вчителів-предметників, класних керівників,

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа, ПАК АІКОМ.

1. 2. Нормативно-правове забезпечення

Організація освітньої діяльності Ліцею  у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

1. Закону України «Про освіту»;

2. Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

3. Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням КабінетуМіністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

4. Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

5. Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392; 6. Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898;

7. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224;

8. Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160, із змінами від.15.02.2023 №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2023 за №359/39415;

9. Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;

10. Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджений наказом МОН від 07.08.2024 № 1112, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.08.2024 за № 1222/42567;

11. Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО»;

12. Наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;

13. Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;

14. Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.11.2019 №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464);

15. Наказу Міністерства освіти і науки України від 18.08.2023 № 1014 «Про затвердження Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти перебування та України»;

16. Наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

17. Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329»;

18. Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205;

19. Наказу МОН України від 13.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;

20. Наказу МОН України від 27.12.2023 № 1575 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;

21. Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;

22. Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;

23. Наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;

24. Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;

25. Листа Міністерства освіти і науки України від 11.12.2024 № 1/23259-24 «Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2025 рік»

                   1.3Принципи реалізації освітньої програми:

− забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

− забезпечення рівного доступу до освіти;

− забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

− науковий характер освіти;

− цілісність і наступність системи освіти;

− прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

− відповідальність закладу освіти перед суспільством;

− інтеграція з ринком праці;

− нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

− свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;

− гуманізм;

− демократизм;

− єдність навчання, виховання та розвитку;

− виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

− формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

− формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

− формування громадянської культури та культури демократії;

− формування культури здорового способу життя, екологічної культури й дбайливого ставлення до довкілля.

1. 3. Структура 2025/2026 навчального року

Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань», триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня.

Під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 2-1 Закону № 2315-IX від 19.06.2022 тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 19 грудня 2025 року,

ІІ семестр - з 12 січня по 29 травня 2026 року.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» тривалість канікул протягом навчального року не може бути менше 30 календарних днів.

Упродовж 2025/2026 навчального року для учнів Ліцею будуть проводитись канікули:

- осінні – з 25 жовтня по 02 листопада 2025 року (9 днів);

- зимові – з 20 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (22 дні);

- весняні – з 21 березня по 29 березня 2026 року (9 днів).

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, воєнної ситуації у регіоні можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул. Щоб зимові канікули були довші, учні будуть навчатися по суботах

 ( 08.11, 15.11, 22.11, 29.11, 06.12 ).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

1. 5.   Особливості організації освітнього процесу. Режим роботи

Ліцей с. Уладівка працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота, неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин.

В умовах дистанційного навчання безперервна тривалість навчальних онлайн-занять протягом дня у синхронному форматі в Ліцеї  відповідає нормам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205 (Таблиця 1):

                                                                                                          Таблиця 1

Крім уроків у Ліцеї  проводяться позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

1. 4. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу в Ліцеї є:

✔ Колективна (групова) форма навчання:

●Очна (денна) форма;

●Дистанційна форма.

✔ Індивідуальна форма навчання:

●Екстернат;

●Сімейна (домашня) форма;

●Педагогічний патронаж.

В основу організації освітнього процесу Ліцею покладено такі типи уроків:

✔ Класичні (за дидактичною метою):

1. Урок засвоєння нових знань

2. Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок

3. Урок узагальнення й систематизації знань

4. Урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок

5. Комбінований урок

✔ Інноваційні (за форматом і підходом):

1. Урок-дослідження (дослідницький, проєктний) - учні самостійно формулюють гіпотези, досліджують, презентують висновки.

2. Урок-кейс (кейс-метод) - побудований навколо аналізу конкретної ситуації або проблеми

 3. Урок-проєкт - завершується створенням певного продукту або представленням результатів.

 4. Інтегрований урок - об’єднує елементи кількох предметів

5. Урок-гейміфікація - використання ігрових технологій для залучення учнів (квести, вікторини, інтерактивні платформи тощо).

6. Урок-змагання / турнір / квест - мотивує учнів до активності через командну чи індивідуальну гру.

7. Урок з використанням ІКТ / цифрових інструментів - інтерактивні платформи (Kahoot, Wordwall, LearningApps), віртуальна реальність, цифрові лабораторії тощо.

 8. Урок-флешмоб / урок-тренінг / урок-інсценізація -залучають учнів до активної участі через творчість або практичні дії.

✔ Відповідно до Нової української школи:

1. Урок, орієнтований на компетентності

2. Урок рефлексії / самооцінки

3. Урок-діалог

 4. Урок в природному середовищі (на відкритому повітрі)

     У першому циклі (1-2 класи) початкової освіти організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи). У початковій школі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методики навчання:

- дослідницькі,

- інформаційні,

- мистецькі проєкти,

- сюжетно-рольові ігри,

- інсценізації,

- моделювання,

- ситуаційні вправи,

- екскурсії,

- дитяче волонтерство тощо.

 Пріоритетна роль в організації освітньої діяльності молодших школярів надається активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки. Ефективним є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

     В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації ту, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час.

       З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів  в

 експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикумах.

     Навчально-практичне заняття в умовах дистанційного навчання здійснюється за допомогою віртуальних лабораторій та виконує функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуми також використовуються з метою реалізації функцій контролю за освітнім процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

   В освітньому процесі передбачені віртуальні екскурсії, що мають на меті показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів. Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.        Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державних стандартів та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

      Рішенням педагогічної ради  визначено електронні освітні ресурси, за допомогою яких організовується освітній процес під час навчання з використанням технологій дистанційного навчання, а саме HUMAN, Google ,Meet, Zoom. Такий вибір полегшує учасникам процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники в межах академічної свободи обирають самостійно форми, методи і засоби навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі.

1.7.Порядок поділу класів на групи

При вивченні окремих предметів у Ліцеї с. Уладівка відповідно  Додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України 20 лютого 2002 року № 128 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2025 року № 808), класи діляться на групи:  

-  при проведенні уроків з технологій у 7 класі за умови більше 25 учнів у класі;

- при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів, за умови не менше 8 учнів у групі.

1.8.Очікувані результати навчання здобувачів освіти основної і старшої школи

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів (Таблиця 2).

                                                                                                                            Таблиця 2

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, 14 екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію освітнього середовища

– зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

 - окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноліцейські проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором; роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.

 Перелік наскрізних умінь:

 • читати з розумінням,

• висловлювати власну думку усно і письмово,

• критично та системно мислити,

• діяти творчо,

• виявляти ініціативність,

• здатність логічно обґрунтувати позицію,

• конструктивно керувати емоціями,

• оцінювати ризики,

• приймати рішення,

• розв’язувати проблеми.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й за можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовоінформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

1.9. Опис та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Ліцею с. Уладівка у 2025/2026 навчальному році складається з наступних компонентів:

  1. Освітній процес забезпечують:  4 педагоги початкової школи ( усі вчителі вищої категорії та мають  звання «старший учитель»)16  учителів базової та старшої школи (за категоріями: 1 - спеціаліст, 2 - ІІ категорія, 13 - вища категорія). Мають звання «старший учитель» - 13 педагогів.

 2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності в Ліцеї  — це система організаційних, змістових і ресурсних компонентів, що забезпечують ефективну реалізацію освітніх програм відповідно до державних стандартів: 4626 примірників підручників, 3542 примірників художньої літератури.

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності Ліцею— це сукупність ресурсів, засобів і умов, необхідних для організації якісного, безпечного та сучасного освітнього процесу.

МТЗ освітньої діяльності Ліцею включає:

Навчальні приміщення:

• Кабінети для вивчення навчальних предметів ( кабінети української мови, математики,  біології та хімії,  фізики, хімії, інформатики, 2- трудового навчання, історії, зарубіжної літератури,  Захисту України, музичного мистецтва).

• 4 кабінети  початкової школи – з відповідними зонами для навчання, відпочинку, ігор.

•  спортивна зала – обладнана інструментами для дівчат і хлопців.

• Бібліотека – з доступом до друкованих та електронних ресурсів.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ):

•  6 комп’ютерів,  32 ноутбуків та 4 хромбуки  для вчителів і здобувачів освіти.

• 2 проєктори, 2 інтерактивні дошки, 1 інтерактивна панель.

• 10 принтерів, 2 сканери, 4 ламінаторів, 6 телевізорів,  Wi-Fi у навчальних приміщеннях.

• Програмне забезпечення для підтримки освітнього процесу (операційні системи Chrome OS, Windows та Linux, освітня платформа Нові знання).

Обладнання та засоби навчання:

• Навчальні стенди, моделі, таблиці, макети, муляжі.

• Набори для експериментів і лабораторних робіт з фізики, хімії, біології.

• Інструменти для музичного, художнього й фізичного розвитку.

• Навчальні матеріали та посібники, зокрема дидактичні і роздаткові засоби.

 • Освітні ігри та набори LEGO (в НУШ).

Меблеве забезпечення:

 • Парти та стільці відповідно до зросту учнів.

• Меблі для вчительської, кабінетів адміністрації, медпункту, їдальні.

Безпечне середовище:

• Первинні засоби пожежогасіння, 16 вогнегасників.

• Система екстренного реагування.

• Освітлення,  дотримання санітарно-гігієнічних норм.

• Медичний кабінет із базовим обладнанням і аптечками.

Спортивне та фізкультурне обладнання:

•  Спортивна зала, спортивний комплекс із  спортивними майданчиками, включаючи футбольне поле із штучним покриттям.

• Обладнання для занять фізичною культурою: м’ячі, скакалки, гімнастичні лави. 

• Засоби для проведення рухливих ігор, спортивних змагань.

Їдальня та харчоблок:

• Столи, стільці, кухонне обладнання, холодильники, бойлер.

• Засоби обліку харчування, меню та відповідність санітарним вимогам.

Інші допоміжні приміщення

• Гардероб, 2 технічні кімнати.

• Актова зала для проведення заходів.

• Кімната практичного психолога.

•  Кімната педагога – організатора

В умовах дистанційного навчання матеріально-технічне забезпечення Ліцею  відповідає специфічним вимогам до організації освітнього процесу онлайн. Воно включає технічні засоби, програмне забезпечення, цифрові платформи, а також ресурси для педагогів, учнів і батьків.

Згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ МОН №1115 від 08.09.2020), відповідальність за створення умов навчання вдома несе родина.

Батьки забезпечують:

• Обладнання робочого місця вдома (стіл, стілець, освітлення, тиша).

 • Наявність пристрою для участі в дистанційному навчанні (комп’ютер, ноутбук, планшет).

• Доступ до інтернету.

• Контроль за дотриманням режиму дня: час навчання, відпочинку, сну.

• Безпечні умови праці за комп’ютером (відповідно до санітарних вимог).

• Психологічну підтримку дитини під час навчання вдома.

• Комунікацію з Ліцеєм у разі труднощів або технічних проблем.

Ліцей с. Уладівка  забезпечує:

• Методичну допомогу батькам щодо організації навчального простору.

 • Інструкції та поради для ефективного навчання вдома.

• Технічну або психологічну підтримку, якщо батьки звертаються за допомогою.

4. Якість проведення навчальних занять в Ліцеї  відповідно до вимог Державного стандарту, принципів НУШ, рекомендацій ДСЯО та кращих педагогічних практик визначається наступними критеріями:

1. Відповідність навчального заняття навчальній програмі

• Заняття проводиться згідно з календарно-тематичним плануванням.

• Мета й завдання уроку узгоджуються з очікуваними результатами навчання.

• Зміст відповідає віковим особливостям і рівню підготовки учнів.

2. Чітка структура уроку

• Урок має логічну послідовність (мотивація → постановка мети → вивчення нового матеріалу → закріплення → підсумки → рефлексія).

• Використовуються різноманітні методи і прийоми навчання.

 • Забезпечено ефективне управління часом.

3. Активність і включення учнів у навчання

• Створено умови для активної участі всіх учнів.

• Залучення учнів до постановки цілей і самооцінювання.

• Використання групової, парної та індивідуальної роботи.

4. Використання сучасних освітніх технологій

• Застосування ІКТ, візуалізація навчального матеріалу.

 • Використання інтерактивних методів, STEM, проєктного або проблемного навчання.

5. Формування ключових компетентностей

• Розвиток критичного мислення, комунікації, співпраці.

 • Формування навичок навчання впродовж життя.

• Інтеграція міжпредметних зв’язків.

6. Диференціація та індивідуалізація навчання

• Врахування рівня знань і потреб учнів.

 • Надання індивідуальних завдань.

• Підтримка учнів із ООП (за наявності такої категорії дітей).

7. Психологічний комфорт та мотивація учнів

• Позитивна атмосфера, доброзичливий мікроклімат.

• Повага до думки учнів, безпечне освітнє середовище.

 • Стимулювання внутрішньої мотивації до навчання.

8. Ефективність оцінювання

• Використання формувального оцінювання: чіткі критерії, зворотний зв'язок, рефлексія.

• Об’єктивність та відкритість оцінювання.

• Залучення учнів до взаємо- та самооцінювання.

9. Результативність навчального заняття

• Досягнення поставленої мети уроку.

• Демонстрація учнями знань, умінь і компетентностей.

• Рефлексія результатів діяльності.

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти в Ліцеї  с. Уладівка є:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 - контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 - моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища Ліцею;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ 2

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2.1. Загальні положення

 Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Реалізація мети початкової освіти в комунальному закладі «Ліцей с.УладівкаІванівської сільської ради Вінницької області» ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;

• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;

• радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проєктної діяльності;

 • розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;

 • міцне здоров’я та добробут, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;

• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення закладу освіти на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;

• утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);

• плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;

• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

 Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи (адаптаційно-ігровий) і 3– 4 класи (основний – поглиблення знань та навичок, отриманих в першому циклі), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4-х класів школи І ступеня  Ліцею с. Уладівка (початкова освіта) розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких 20 наказів Міністерства освіти і науки України».

Освітня програма визначає:

●деталізований опис компетентностей учнів;

●вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою; ●загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;

●форми організації освітнього процесу;

●деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;

● перелік і пропонований зміст освітніх галузей;

● логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;

● очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Шияна Р.Б. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 - наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного  природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

   Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

2.2. Загальний обсяг навчального навантаження

          Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів  Ліцею с.Уладівка складає 1645 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 840 годин/навчальний рік; для учнів 3-4-х класів –по 875 годин/навчальний рік.

У Ліцеї використовується типовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання. ОП зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

На основі ОП Ліцей складає на навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного складника, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються за рахунок субвенції.

У 1-4-х класах початкової освіти здійснюватиметься поділ класів на групи при навчанні окремих предметів ( інформатики) - відповідно до чинних нормативів:   Додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України 20 лютого 2002 року № 128 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2025 року № 808).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарногігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин в офлайн-режимі відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205). В умовах дистанційного навчання Ліцей  дотримується норм Санітарного регламенту, зазначених в Пояснювальній записці даної Освітньої програми. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

2.3. Навчальний план для 1-4-х класів

       На основі освітньої програми для учнів 1-4-х складається та затверджується річний навчальний план (Таблиці 3), що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                                                                                             Таблиця 3

*             Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета:1 клас: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережна, громадянська та історична – разом 4 ; 2 та 3 класи : мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна громадянська та історична – разом 5.

2.4. Перелік і пропонований зміст освітніх галузей початкової освіти

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

 Мовно-літературна

Іншомовна

Математична

 Природнича

Технологічна

 Інформативна

 Соціальна і здоров’язбережувальна

 Громадянська та історична

 Мистецька

Фізкультурна

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Типовій освітній  програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б.

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

 Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістовні лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети: 1- 4 класи  – інтегрований курс « Українська мова. Навчання грамоти»,

Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий предмет – «Іноземна мова» (англійська).

Освітня галузь «Математична» реалізується через окремий предмет, відповідно, - "Математика".

 Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», « Технологічна». Зазначені освітні галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

 Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий предмет, відповідно, - «Інформатика» з 2 класу.

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом «Фізична культура», мета і завдання якого реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

 Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

2.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Освітня програма Ліцею с. Уладівка передбачає досягнення учнями результатів навчання (формування компетентностей), визначених Державним стандартом. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель в рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовними лініями з урахуванням вимог до обов’язкових  результатів навчання здобувачів освіти .

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

•  Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу,  іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови та літератури, є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті,  міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Здобувач освіти:

• взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
• сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;
• висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
• досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

• сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
• розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
• надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

•  Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

• досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
• критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
• застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

•  Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

• відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
• опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
• усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
• критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

•  Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти:

• втілює творчий задум у готовий виріб;
• дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;
• ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;
• практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

•  Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

• знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
• створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
• усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
• усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

•  Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти:

• дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
• визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
• робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
• виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

•  Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

• встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
• орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
• працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
• узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;
• представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
• має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
• усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
• дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

•  Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

2.6. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів в Ліцеї здійснюються на засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове (рівневе) за навчальних досягнень оцінювання (рішення педагогічної ради від 30.08.2024 протокол №1). Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

●Формувального оцінювання, яке має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (накази МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти», від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»).

●Підсумкового оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Формувальне оцінювання в 1-4 класах ХЛ №141 педагоги здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

- постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;

- застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;

 - визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;

 - поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо; самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Оцінювання особистих досягнень учнів відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги. Вербальні оцінки (1-2-і класи), (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.

2.7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

 Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу розвитку особи. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності тощо. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. З 1 вересня 2024 року набула чинності норма максимальної наповнюваності початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти. Згідно частини першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», максимальна кількість в перших класах може становити не більше ніж 24 учні. Наповнюваність класів, школярі, які вчаться за індивідуальною (сімейною формою 44 навчання), може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

 2.8. Перелік освітніх програм для 1-4 класів

Освітні програми для 1-2 та 3-4 класів затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743 (Таблиця 4).

                                                                                                       Таблиця 4

РОЗДІЛ 3

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НУШ

 (5-8-мі КЛАСИ)

3.1. Загальні положення

Освітня програма для базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи) (далі - освітня програма) розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 року № 972, на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року №1120 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року №536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019р. за №547/33518.

 Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення та використання ним в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти. Освітня програма для 5-8-х класів, що реалізується в Ліцеї с. Уладівка, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

     Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

   Модель випускника Нової української школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

     Реалізація освітньої програми Ліцею для 5-8-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та  орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

    Завдання освітніх ліній у 5-8-х класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються в плануванні за принципом методичного конструктора.

     Зберігаючи наступність із початковою школою учителями Ліцею забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

   Зміст освітньої програми Ліцею  ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5- 8-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

     1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

     2) спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

     3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають

формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

   7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

   8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

   9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;     10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

     11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчальнопізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. З урахуванням поетапного переходу Ліцею  на здійснення діяльності за новим Державним стандартом, освітня програма 5-8-х класів розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 No235) (зі змінами від 09.08.2024 No 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

3.2. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-8 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти) Ліцею сформовано відповідно до Додатку 1 для закладів з навчанням українською мовою Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 №235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

   Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).

   Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження, визначеними в Додатку 1 за галузями, Ліцей визначає обсяг фактичного річного навантаження для 5-7 класів: Загальний обсяг навчального навантаження для 5-8-х класів Ліцею с. Уладівка

                                                                                                                   Таблиця 5

3.3. Річні навчальні плани для 5-8-х класів

Річні навчальні плани для 5-8 класів (Таблиця  ) розроблені на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021р. № 235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

Перелік навчальних предметів укладено за такими освітніми галузями:

• Мовно-літературна

• Математична

• Природнича

• Соціальна і здоров’язбережувальна

 • Громадянська та історична

• Інформатична

• Технологічна

• Мистецька

• Здоров’я і фізична культура

                                                                                                                   Таблиця 6

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

Перехід Ліцею до вивчення предмета «Громадянська освіта» у 7 класі відповідно до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас» (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом від 19.12.2024 № 1768, обґрунтовується тим, що на сьогодні в нормативно-правовому полі України не існує затвердженої МОН окремої модельної програми з громадянської освіти, яка б починалася виключно з 7 класу – початку циклу базового предметного навчання базової середньої освіти.

Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ № 898 від 30.09.2020):

• базова середня освіта поділяється на два цикли: o адаптаційний (5–6 класи) — інтегровані курси; o базового предметного навчання (7–9 класи) — окремі предмети.

 • освітня галузь «Громадянська та історична освітня галузь» передбачає послідовне формування громадянських компетентностей. Інтегрований курс у 5–6 класах за модельною програмою «Україна і світ: вступ до історії України та громадянської освіти» (наказ МОН №795 від 12.07.2021) забезпечує вступ і базову підготовку в межах громадянської компетентності, але не є окремим предметом «Громадянська освіта».

 На момент початку 7 класу (з 2025/2026 навчального року) відсутня затверджена МОН програма з громадянської освіти, що починалася б саме з 7 класу. Тому для забезпечення безперервності, наступності та системності у формуванні громадянських компетентностей логічним і нормативно обґрунтованим рішенням є: перехід до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас», рекомендованої МОН (наказ №1768 від 19.12.2024). Програма є наскрізною: охоплює 6–9 класи та передбачає розгортання ключових понять і умінь упродовж чотирьох років. Вона адаптивна: розділи, передбачені для 6 класу, учні частково опановують через інтегрований курс у 5–6 класах (як вступ).

 Перехід на програму з 7 класу не створює розриву, оскільки програма дозволяє гнучке застосування відповідно до рівня сформованості компетентностей на момент старту. Варіативна складова навчального плану Ліцею визначена самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення Ліцею  і

відображається в річному навчальному плані Ліцею.

 Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь, а саме: з метою поліпшення військово- патріотичного виховання та якісної підготовки юнаків до служби у Збройних Силах України у 8 класі введено факультатив із захисту України.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

3.4. Перелік модельних навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних програмах.

                                                                                                                           Таблиця 7

ПЕРЕЛІК МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

                   на адаптаційному циклі (5-6 класи)

Перелік навчальних програм на основі модельних для 7- 8 класів НУШ

Мовно-літературна освітня галузь

1. Навчальна програма з української літератури «Українська література 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 24.07.2023  

      № 883.  Автори Калинич О.В., Дячок С.О.

2. Навчальна програма з української мови «Українська мова 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 № 883. Автори Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
3. Навчальна програма з зарубіжної літератури «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року),  затверджена наказом МОН України від 10.10.2023 № 1226.  7 клас-Авторський колектив Ніколенко О.М., Ісаєва О.О. та інші; 8 клас – Міляновська НФ.

              4.Навчальна програма з англійської мови «Іноземна мова 5-9 класи»       

                для  закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України                          

                від   12.07.2021 № 795.  Автори: 7 клас – Джоанна Коста; 8 клас – Джейм  

               Стайрінг.

Математична освітня галузь

5. Навчальна програма з геометрії «Геометрія 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 № 795 у редакції наказу МОН України від 09.02.2022 № 143. Автори Істер О.С.
6. Навчальна програма з алгебри «Алгебра 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 № 795 у редакції наказу МОН України від 09.02.2022 № 143. Автори Істер О.С.

Природнича освітня галузь

           7.   Навчальна програма з географії «Географія 6-9 класи» для закладів загальної     

             середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 № 795 у

           редакції наказу МОН України від 09.02.2022 № 143. Автори: 6 клас –

            Коберник С.Г.,  7 і 8 класи – Безуглий В.В.

            8.Навчальна програма з хімії «Хімія 7-9 класи» для закладів загальної середньої

            освіти, затверджена наказом МОН України від 27.12.2023 № 1575. Автор    

            Григорович О.Г.

         9.Навчальна програма з біології  «Біологія 7-9 класи» для закладів загальної      

середньої освіти, з, затверджена наказом МОН України від 06.09.2023 № 1090.  Автори Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко П.Г.

     10.Навчальна програма з фізики «Фізика 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 № 1001. Автори Бар'яхтар В.Г.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

11. Навчальна програма з інтегрованого курсу  ЗБД «Здоров’я, безпека та добробут 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 № 1001.  Автори Т. Воронцової, В. Пономаренко, І. Лаврентьєвої, О. Хомич

Громадянська та історична освітня галузь

12. Навчальна програма з історії України. «Історія України 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 № 1001. Автори : 7 клас – Щупак І.Я. , 8 клас – Власов В.С.
13. Навчальна програма з всесвітньої історії «Всесвітня історія 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 06.09.2023 № 1090.

      Автори : І.Я. Щупак, А.С. Посунько Т.В. Т.В. Бакка, О.В. Бурлака

 Інформатична освітня галузь

14. Навчальна програма з інформатики «Інформатика 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 06.09.2023 № 1090.

      Автори : Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.

 Технологічна освітня галузь

15. Навчальна програма з технологій «Технології 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 № 1001.  Автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Г.С., Приходько Ю.М.

 Мистецька освітня галузь

16. Навчальна програма з інтегрованого курсу мистецтво «Мистецтво 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 06.09.2023 № 1090. Автор : 7 клас – КондратоваЛ.Г. , 8 клас – Масол Л.М.

 Фізична культура

17. Навчальна програма з фізичної культури «Фізична культура 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 № 883.   Автори Баженков Є.В., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Дутчак М.В. та інші.

3.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти НУШ

 Навчання за освітньою програмою можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до Ліцею, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту). Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою Ліцею, із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти i науки України (наказ МОН від 02.08.2024 №1093). Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб здійснюється на основі довідки a6o іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом директора Ліцею створюється комісія, затверджується її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 15 лютого 2023 року №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2023 р. за №359/39415.

   Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 3.6 Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

   Навчальні досягнення здобувачів у 5-8 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. У 5 класі на протязі двох місяців навчальні досягнення учнів здійснювати у рівневому оцінюванні. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.  При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів  педагогічні працівники будуть користуватися наказом МОН України

« Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» від 02.08.2024р. №1093 Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв: